Сніжинки

пʼятницю, 19 квітня 2019 р.

Де в Україні чистої водиці напитися?

У річках і озерах України не залишилося ідеальної питної води.

 У квітні Україна відзначала День довкілля. Одним з головних компонентів чистоти природи і нашого життя, звичайно, є вода. Коли мова заходить про воду, ми здаємося собі надзвичайно багатими: понад 70 тисяч річок і струмків, близько 20 тисяч озер відзначені на карті України. Але саме це здається достаток робить нас не в міру марнотратними і навіть по-варварськи неповажними до водних екосистем. Вчені та гідробіології давно б’ють на сполох: людям пора навчитися бути дбайливими господарями, а не тільки споживачами.

Де підстерігає небезпека

Нещодавно міністр екології та природних ресурсів заявив, що Україна страждає від браку чистої прісної води.
– Нічого не було жодного озера або річки, де якість води було б на рівні І класу, – стверджує Остап Семерак.
Йдеться про воду, яку називають еталонною і яка ідеальна для людини в своєму первозданному вигляді. Чим більше в цілющої вологи домішок, особливо антропогенного походження, тим нижче її клас. За даними гідробіологів, в середньому водні ресурси України оцінюються як III клас з тенденціями до погіршення в промислових районах.
Гаразд, вживати воду як харчовий ресурс, який пройшов спеціальну підготовку, нам не звикати. Але річки і озера цінні і як місця для зцілення тіла і душі. Навіть звичайний дозвілля на березі додає сил, а вже літній купання – втричі. На щастя, в цьому плані нашу країну ще можна назвати благополучною.
– Купатися можна тільки в водоймах спеціального призначення – охолоджувачах при атомних станціях, в спеціальних ставках, куди скидаються слабо очищені або промислові стічні води. Треба бути обережним також в місцях, постраждалих від аварійних викидів, як це було, наприклад, в 1983 році, коли через прорив греблі калійного комбінату біля міста Стебник у Львівській області в Дністер було скинуто 4,5 мільйона кубічних метрів пекучого розсолу солей калію, магнію і хлору, – каже провідний науковий співробітник Інституту гідробіології НАНУ професор Володимир Щербак. – Також небажаний відпочинок на водоймах, розташованих в районі великих хімпідприємств, автостоянок, автозаправних станцій. Решта водойми безпечні, і до них треба приходити частіше.

Не по-сусідськи

Найбільш чистими в Україні прийнято вважати річки Карпат. Але, на жаль, і це умовно. Бездумне вирубування лісів сприяє селевих потоків, які спускаються з гір за дощах. Та й в побуті люди поводяться по-хамськи. Володимир Щербак наводить такий приклад:
– Кілька років тому в суміжній країні на кордоні з Україною Тису перегородили спеціальною сіткою. І виловили кілька тонн пластику.
Але і наші європейські сусіди можуть вести себе у нас не краще. Маленьку річку Іршаву в Закарпатській області мало не погубила австрійська фірма, яка взяла в оренду ділянку лісового масиву. Австрійців цікавив тільки бук. Решта безжально скидалося в воду, а важка техніка пошкодила берега річки.
Потенційна транскордонна загроза нависла зараз і над славнозвісними Шацькими озерами.
Професор Володимир Щербак каже, що з цього приводу Інститут гідробіології НАН України п’ять років тому забив на сполох:
– Це зумовлено тим, що в Білорусі біля кордону з Україною без узгодження з нами риють величезний котлован для видобутку вапна. Туди тікає вода, і Шацьким озерам загрожує обміління.

До чистих регіонах України відносять Полтавську область. Її водойми дійсно не містять радіонуклідів чорнобильського походження. Але раніше застосовувані при сільськогосподарських роботах гербіциди знаходяться в донних відкладеннях річок поряд з іншими шкідливими хімічними речовинами. І всюди, по всій Україні, річки, озера, водосховища страждають від фосфатів, якими напхана побутова хімія.

Природа і сама впоралася б

Ще один факт: нашим річках не вистачає … води. Малосніжні зими останніх років фактично виключили весняні повені. А літню спеку, який стає все сильніше, підсилює випаровування.
– Такий дефіцит спостерігається по всіх водойм, починаючи від водосховищ Дніпровського каскаду і закінчуючи найменшими річками України, – каже Володимир Щербак. – Річки змушені живитися підземними водами, а вони більш мінералізовані, що не дуже добре впливає на гідроекосистеми і прилеглі до них басейни.
Природа б якось і сама впоралася, але знову ж таки втручається людина. Водний кодекс, прийнятий в 1995 році, не врахував ризики приватизації. Цілі ділянки, особливо малих річок і озер, сьогодні незаконно переводять в приватну власність, будують підприємства зі стоками, риють пісок або засипають їм берега заради будівництва котеджів.

За матеріалами http://geobav.pp.ua/2018/04/21/%D0%B4%D0%B5-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%97-%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F/

пʼятницю, 5 квітня 2019 р.

Цікаві факти про Дніпро


  • Дніпро — третя за довжиною й площею басейну ріка Європи (після Волги й Дунаю), ріка з найдовшою течією в Україні.
  • Довжина Дніпра — 2 201 км; в межах України — 981 км.
  • На сьогодні річище Дніпра перетинають до 100 різних мостів, залізничних та автомобільних.
  • Дніпро – головний постачальник води в Україні. Водними ресурсами Дніпра користуються біля 30 млн. мешканців України (це фактично дві третини від усього населення).
  • Дніпро – третя річка в Європі після Волги і Дунаю за площею водозбірного басейну і протяжністю.
  • Взимку Дніпро замерзає зазвичай після 20-денної температури нижче 0°С. Замерзання починається з півночі, а скресання льодового покриву — з півдня. Завдяки цьому затори криги та спричинені ними повені на Дніпрі трапляються рідко.
  • У Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів риб. Нижня частина річки багатша на рибу — там водиться 60—65 видів, тоді як біля Києва — лише 40.
  • З майже 250 видів птахів, що гніздяться в Україні, 100 — постійні або тимчасові мешканці річок, озер і боліт басейну Дніпра.
  • Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена». Геродот відвідав грецькі колонії на берегах Дніпровського лиману за 450 років до нашої ери, а також плавав по річці до самих порогів. Опис Дніпра вище порогів історик зробив за розповідями купців, що плавали по річці в торгових справах. З того часу про велику слов’янську річку писали безліч істориків і письменників — і давніх часів, і середніх віків. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі «Повість врем’яних літ» і у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім».      
  • У басейні Дніпра створено 24043 ставки (48% від загальної кількості ставків України) із загальною площею водного дзеркала 1532,8 км² і повним об’ємом 2,09 км³ води.
  • По течії Дніпра Україною є шість шлюзів (Київський, Канівський, Кременчуцький, Дніпродзержинський, Запорізький, Каховський). За їх проходження стягується плата, розмір якої залежить від модуля судна (куб. метрів) та виду плавання — закордонне чи каботажне.
  • Також в районі порогів деякі аквалангісти досі шукають скарби, імовірно затонулі тут разом з потерпілими крах суднами. Одна з легенд говорить, що війська отамана Івана Підкови після чергового нападу на Стамбул перевозили через поріг дивовижні багатства. Кажуть, що в їх числі була статуя коня, цілком відлита із золота. Кілька кораблів розбилися на порогах, а скарби залишилися десь на дні.
  • Професійні дайвери сьогодні продовжують вивчати дно Дніпра біля старовинних міст, розраховуючи виявити історично цінні артефакти, і зовсім не дарма. Багато знахідок просто вражають: унікальна зброя і посуд, останки стародавніх тварин і так далі. На тих ділянках, які були затоплені після пуску великої кількості ГЕС, аквалангістами були виявлені залишки християнського храму та інших будівель.
  • Через час з’ясувалося, що раніше тут розташовувалося село. Є й інші затоплені пам’ятки, наприклад, козача фортеця, острів Перун, водомірний пост кінця ХІХ століття.      

За матеріалами https://www.uaua.world/2701/ 

                середу, 20 березня 2019 р.

                10 речей, які діти хочуть чути від своїх батьків


                Онлайн-тести – новий функціонал від «На Урок»

                     Вважається, що тестування – один з кращих способів оцінювання знань учнів. І з цим важко не погодитися! Саме тому команда освітнього проекту "На урок" розробила та запустила новий функціонал, який точно сподобається і вам, і вашим учням – онлайн-тести «На Урок».
                     Унікальні особливості онлайн-тестів «На Урок»
                1) Перший на 100% українськомовний ресурс для створення онлайн-тестів.
                2) Робота із сервісом є і буде безкоштовною.
                3) Відкрита база тестів, створених користувачами сайту, з усіх шкільних предметів та різних навчальних тем.
                4) Передбачена інтеграція з особистим кабінетом вчителя та учня.
                     Обирайте формат запитань, працюйте з усім класом чи з окремими учнями – жодних обмежень! Інтерфейс нового функціоналу настільки простий, що ви зможете швидко створити тест навіть під час уроку. І, звісно, це чудовий варіант для домашнього завдання. Виконувати тести можна фактично на будь-якому пристрої. А незабаром працівники освітнього проекту "На урок" розроблять можливість роздрукувати тест для дітей, у яких немає потрібного гаджету.
                     Окрім чудової можливості створювати онлайн-тести, на вас чекає ще один сюрприз: Бібліотека тестів, де буде зібрано тисячі тестів від учителів з усієї країни – у вас завжди буде джерело для натхнення. А ще не забудьте додати індивідуальності та зробіть свій тест особливим, використавши різноманітні фото або малюнки.

                     Спробуйте створити свій перший ТЕСТ та переконайтеся, наскільки це зручно!

                За матеріалами https://naurok.com.ua/post/onlayn-testi-noviy-funkcional-vid-na-urok?fbclid=IwAR1dDGbSWbxcaNDTz5I4u4JsWuVdMJPsXjigkiG_ruxA2YzeCxmzHODpqTc

                Де в Україні чистої водиці напитися?

                У річках і озерах України не залишилося ідеальної питної води.  У квітні Україна відзначала День довкілля. Одним з головних компонентів ...