Що таке LearningApps.org?

LearningApps.org є сервісом для підтримки процесів навчання та викладання за допомогою невеликих інтерактивних модулів. Ці модулі можуть використовуватись безпосередньо як навчальні ресурси або для самостійної роботи. Метою роботи є створити загальнодоступну бібліотеку незалежних блоків, придатних для повторного використання та змін. Блоки (вони називаються Вправами) не включені в жодні конкретні сценарії чи програми, тому вони не розглядаються як цілісні уроки чи завдання, натомість їх можна використати у будь-якому доречному методичному сценарії.

Посилання для переходу https://learningapps.org/createApp.php

Всеукраїнська акція "Ангели пам’яті"

18 лютого об 11.00 відбудеться Всеукраїнська тиха акція «Ангели пам'яті».

Акція присвячена пам'яті розстрілам Героїв Небесної Сотні, які розпочалися 18 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у м. Києві. Даний захід передбачає попереднє виготовлення учнями та студентами паперових ангелів як символу розстріляних мирних людей і нашої пам'яті про їхній подвиг. Виготовлені паперові ангели необхідно розмістити у відведеному для проведення Акції місці закладів освіти. Давайте тихо вшануємо тих, хто віддав своє життя за мрію про нову України!

Міжнародний день рідної мови

     Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
      Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
     Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.
     Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
     Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти

урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
   Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

Мінерали України. Самородна мідь

     Історія самородної міді України може сягнути енеоліту - мідно-кам’яної епохи чи мідного віку, який для сучасної території України припадає на IV—III тисячоліття до нашої ери. В цей час серед енеолітичних племен Східної Європи, насамперед на території України, провідна роль належала племенам трипільської культури. Вже ранньотрипільські племена використовували мідні вироби (шила, риболовні гачки, прикраси). Панує думка, що мідний матеріал надходив із Балкано-Карпатського регіону, де були родовища міді і вже існувала її металургія. Однак проведений недавно комплекс досліджень хімічного складу деяких трипільських мідних виробів із археологічних пам’ятників с. Глубочок на Тернопільщині і с. Софіївка на Київщині показав, що вони за основними геохімічними показниками близькі до волинської самородної міді із базальтів.
     Історичні й археологічні дані свідчать про те, що волинська самородна мідь була добре відома давнім слов’янам. Про це говорять назви місцевостей (Мидськ, Медищє та ін.) старослов’янського походження (мьдь-мідь), знаряддя праці з давніх поселень та давні базальтові копальні в басейні р. Горинь. Перші ґрунтовні писемні дані про волинську самородну мідь з’явилися в польській геологічній літературі в кінці 20-х рр. XX ст., хоча в деяких публікаціях ще 1887 р. вже згадують самородну мідь Волині.
     Окрім волинської міді, в Україні відносно недавно відкрито ще декілька багатих рудопроявів самородної міді. Всі ці раніше невідомі рудопрояви було виявлено на Українському щиті. На початку 1990-х рр. минулого століття самородна мідь знайдена серед поліметалевих руд у карбонатних породах докембрію Волинського мегаблоку (рудопрояв Курчиці), а на початку нового тисячоліття - в корі вивітрювання Жданівської ультраосновної інтрузії Бердичівського підняття і в 2003 р. — в корі вивітрювання ультрабазитів Чемерпільської структури Подільського блоку. Рідкісні знахідки самородної міді відомі в Карпатах, Приазов’ї, на Донбасі і Криворіжжі.
     На підставі результатів комплексних досліджень самородної міді та супутніх їй мінералів із вище вказаних рудопроявів України можна зробити такі висновки:

• У рудопроявах України переважає ксеноморфна самородна мідь, зумовлена значним впливом на форму її виділень середовища кристалізації. Спостерігається значне розмаїття ксеноморфних форм виділень самородної міді — пластинчасті, плівчасті, друзо-, жилко-, дендрито-, грудко-, краплино-, дрото-, губко-, голко- і волосоподібні. Серед дрібних виділень міді часто трапляються досконалі та недосконалі багатогранники, їхні закономірні і незакономірні зростки, дендрити і дендритоїди.

• Домінуючим способом росту багатогранників самородної міді України є вільна кристалізація, переважав тангенціальний механізм росту кристалів. Кристали гідротермальної міді з вулканітів Волині росли кубічними шарами, як і кристали гіпергенної міді з рудопрояву Жданівка, тоді як кристали гіпергенної міді з рудопрояву Чемерпіль - октаедричними шарами.

• За хімічним складом мідь із рудопроявів України є відносно чистим мінералом, особливо це стосується гідротермальної самородної міді з вулканітів Волинського міднорудного району. Магматична мідь із вулканітів Волині відрізняється підвищеним вмістом домішок Ni, Co, Cr та Fе.

• Важливими мінералами-індикаторами самородного мідного зруденіння у вулканітах Волині є самородні залізо і срібло, які мають характерні особливості хімічного складу: залізо збагачене домішками Mn і Cr, срібло - Hg. За кристаломорфологічними ознаками гідротермальна самородна мідь із вулканітів Волині найбільше подібна до самородної міді з мічиганських родовищ (США), що свідчить про близькі умови їхньої кристалізації.

     Не закрито питання про промислове мідне зруденіння для найбільш перспективних ділянок на Волині - Ратнівської і Рафалівської.

За матеріалами https://www.facebook.com/geonadra.gov.ua/?__tn__=kC-R&eid=ARBBqS-zrKJ-0IC1ynJTjd3Y019W0i9BxFDGZBmgTdsisRpyjEelAVRyVWQ4b7IDZ1DmcF_RLAsogr79&hc_ref=ARQupf5ZfUggtUZFJYaMKlJq5FGQlBZD7w7JpQGdZk2pJF9wt3DEQmrqzAnPl6gbwOc&fref=nf&__xts__[0]=68.ARAatSNtfsk5RCUalQ9hOFIwV8tWRoWHCwiyRHMPiJpAHaAZwkaTUOJUt9hnTDoAQqxMmAH7U7iLNCjjNvz-AGcsZ3noK_ABum7ewjevKZe5XCzOohlSvDuhy6vJxkUDvxBJ-atfDiBiiIVP-dezQx_forkF-RUKQy76NEMGrpZjYgGLK3hMT_l5Xbj_qNEjwuem1QNp3E-Wi9k5RwtvE3nFo6SjF4OStmke6ax-_TpVAf0cs-_1WSdKnA1Xar9s4MCXyw1Kbkz704HswSQzfrgkeAX91g1XGhgkRRVLIvk0Vg8hrmDtVwZ0RPdcDys_YnCimPxRl8EOOLHLfmFRL3v4B33m

Цікаві факти про Північну Америку

     Північна Америка — величезний континент, здебільшого зайнятий двома країнами — США і Канадою. 

    На його просторах знайшли своє місце всілякі типи місцевості з різноманітним кліматом, тут живе величезна кількість птахів і тварин, тут виростає нітрохи не менша кількість видів рослин… 

    Так, цей материк дійсно заслуговує того, щоб їм зацікавитися

• На Північноамериканському континенті проживає понад півмільярда осіб. Для порівняння, в Китаї населення майже в три рази більше. 

• Велику частину Північної Америки займає Канада — друга за розмірами країна в світі. Всупереч поширеній думці, всього в Північній Америці розташовано двадцять чотири країни. 

• Острів Гренландія — найпівнічніша точка Північної Америки. Втім, до цього материка він відноситься тільки географічно, але не політично. 

• Свою назву Північна Америка отримала на честь мореплавця Амеріго Веспуччі, хоча першим з європейців відвідав її береги Христофор Колумб. 

• Колись Азія і Північна Америка були з’єднані перешийком, який потім опустився під воду. Нині на його місці знаходиться Берингова протока. 

• Справжній бич південної частини Північної Америки — руйнівні торнадо, які змітають все на своєму шляху. 

• Найвища температура, коли-небудь зареєстрована на цьому континенті — 57 градусів Цельсія. Рекорд був встановлений в Долині Смерті, США, штат Каліфорнія. 

• Найбільше з північноамериканських міст — Мехіко, столиці Мексики. Тут проживає більше 20 мільйонів чоловік. 

• Саме тут розташований найбільший і найглибший каньйон на Землі — Великий каньйон. Він дійсно вражає

За матеріалами http://cikavosti.com/10-cikavih-faktiv-pro-pivnichnii-americi/#hcq=3wdMRhr

10 цікавих фактів про Антарктиду

1. В Антарктиді немає полярних ведмедів

 Полярні ведмеді живуть зовсім не в Антарктиді, а в Арктиці. Пінгвіни населяють більшу частину Антарктиди, але навряд чи пінгвін зустрінеться з полярним ведмедем в природних умовах. Полярні ведмеді мешкають в таких областях, як північна територія Канади, Аляска, Росія, Гренландія і Норвегія.В Антарктиді надто холодно, тому там немає полярних ведмедів. Проте останнім часом, вчені починають замислюватися про те, щоб заселити полярних ведмедів на Антарктиду, так як Арктика поступово тане. 

2. В Антарктиді є річки?

 Однією з них є річка Онікс, яка забирає талі води на схід. Річка Онікс тече до озера Ванда яке  знаходиться у Сухій долині Райт. Через екстремальні кліматичні умови вона тече всього два місяці під час антарктичного літа. Її довжина – 40 км, і хоча тут немає риби, в цій річці живуть мікроорганізми і водорості. 

3. Саме сухе місце на Землі

 Одним з найцікавіших фактів про Антарктиду є контраст між сухим кліматом і кількістю води (70 відсотків прісної води). Цей континент є самим сухим місцем на нашій планеті. Навіть у самій спекотній пустелі світу йде більше дощів, ніж в Сухих долинах Антарктиди. Насправді, на всьому Південному полюсі випадає близько 10 см опадів на рік. 

4. Мешканці Антарктиди

 В Антарктиді немає постійних жителів. Єдині люди, які проживають там якийсь період часу це ті, хто є частиною тимчасових наукових співтовариств. Влітку число вчених і допоміжного персоналу складає близько 5000 людей, тоді як взимку тут залишається працювати не більше 1000 людей. 

5. Кому належить Антарктида?

 На Антарктиді немає уряду, і жодна країна світу не володіє цим континентом.Незважаючи на те, що багато країн намагалися отримати право власності на ці землі, було досягнуто згоди, що надає Антарктиді привілей залишатися єдиним регіоном на Землі, який не керується ні однією країною. 

6. У пошуку метеоритів

 Одним з цікавих фактів про це континенті є факт того, що Антарктида – це найкраще місце, де можна знайти метеорити. Судячи з усього, метеорити, що потрапили на антарктичний крижаний покрив, зберігаються краще, ніж в будь-якому іншому місці на Землі. Фрагменти метеоритів з Марса є найбільш цінними і несподіваними відкриттями. Ймовірно, швидкість звільнення з цієї планети повинна була бути близько 18 000 км / год, для того, щоб метеорит зміг досягти Землі. 

7. Відсутність часових поясів

 Це єдиний континент без часових поясів. Наукові спільноти в Антарктиді, як правило, дотримуються часу, який пов’язаний з їх рідною землею, або звіряють час відповідно до лінії поставки, яка постачає їх їжею і важливими речами. Тут ви можете пройти всі 24 часових пояси за кілька секунд. 

8. Тварини Антарктиди

 Це єдине місце на Землі, де можна знайти Імператорських пінгвінів. Це найвищі і найбільші з усіх видів пінгвінів. Також імператорські пінгвіни є єдиним видом, який розмножується під час антарктичної зими, тоді як пінгвін Аделі в порівнянні з іншими видами розмножується в самій південній частині материка. Із 17 видів пінгвінів, 6 різновидів знаходяться в Антарктиді.

Незважаючи на те, що для блакитних китів, касаток і морських котиків цей континент також є гостинним, Антарктида не багата наземними тваринами.Одним з найбільших форм життя тут є комаха, безкрила мошка Belgica antarctica, довжиною близько 1,3 см. Тут немає літаючих комах з-за екстремальних вітряних умов. Однак серед колоній пінгвінів можна виявити чорних ногохвосток, які стрибають, як блохи. До того ж, Антарктида – це єдиний континент на якому немає місцевих видів мурах. 

9. Глобальне потепління

 Найбільшою сушею, покритою льодом, є Антарктида, де зосереджено 90 відсотків усього світового льоду. Середня товщина льоду на Антарктиді становить близько 2133 м. Якщо весь лід на Антарктиді розтане, рівень моря в світі підніметься на 61 м. Але середня температура на континенті становить -37 градусів за Цельсієм, тому поки немає небезпеки танення. Насправді, в більшій частині континенту температура ніколи не буде вище нуля. 

10. Найбільший айсберг

 Айсберг B-15 є одним з найбільших зареєстрованих айсбергів. Його довжина складає приблизно 295 км, ширина близько 37 км, а площа поверхні – 11 000 кв.км, що більше острова Ямайка. Його приблизна маса становила приблизно 3 мільярди тонн. І після майже десятиліття, частини цього айсберга до цих пір не розтанули.

За матеріалами http://proyse.org.ua/2011/11/18/10-цікавих-фактів-про-антарктиду/

Інтернет на користь: онлайн-ресурси для вивчення географії

Добірка кращих онлайн-ресурсів, які підвищать інтерес учнів до вивчення географії та стануть помічниками при підготовці до ЗНО.

Більшість школярів і навіть дорослих полюбляють ігри і змагання! Це факт! Тому, чи не найкращий спосіб організувати навчальний процес, поєднавши пізнання нового та гру-поєдинок!

Пропонуємо добірку географічних інтернет-ресурсів, які стануть у пригоді на уроці, при підготовці до ЗНО або у позаурочний час:

Seterra Online: онлайн-гра, що є лідером за популярністю у світі

Seterra Online — одна з найбільш захоплюючих та популярних географічних вікторин у світі. Щомісяця цей інтернет-ресурс відвідує понад 1 млн користувачів з усього світу.

Чим викликаний такий ажіотаж? На платформі зібрано понад 200 географічних завдань різного ступеня складності та відмінної тематики, які відображуються на зручно влаштованому інтерфейсі.

Граючись, можна у цікавий спосіб запам'ятати розташування країн та їх столиць, пам'ятки, прапори, номенклатуру від найбільш визначних географічних об`єктів до найдрібніших.

Чия розробка:

Авторкою проекту є шведська програмістка Маріанна Вартофт. Ресурс був розроблений у 1998 році. За 20 років існування онлайн-гра не тільки не втратила своєї актуальності, але за рахунок вдосконалення набула популярності.

На сьогодні сайт адаптований під 32 мови, ресурс підтримується практично всіма існуючими браузерами. Окрім того, випущені мобільні додатки для iOS, Android, Ipad.

World Map Quiz: мобільний додаток для опанування географічної номенклатури

World Map Quiz, або «География: страны мира (игра)» — мобільний застосунок, який у цікавий спосіб дозволить школярам освоїти географічну номенклатуру до найменших деталей. У мережі доступні  англо- і російськомовний варіанти.

Чия розробка:

Застосунок розроблено групою програмістів із Вроцлава.

Redigo: мобільний додаток з комплексною інформацією про країни та міста

Redigo — застосунок, який стане у пригоді як учням на уроках географії, так і мандрівникам на практиці!

Додаток містить таку інформацію:

загальні дані про країну (мова, часовий пояс, валюта, необхідність візи тощо);

добірка карт міста, на яких відображені ключові об`єкти та пам`ятки; загальний список, коротка інформація та світлини рекомендованих об`єктів, які варто відвідати туристу; розроблені варіанти маршрутів туристичної подорожі; актуальні події у країні/місті; розмовник на 7 базових мовах; додатковий розмовник у малюнках, який допоможе порозумітися з місцевими жителями.

«Сім чудес України»: добірка відеоматеріалів про визначні місця України

«7 чудес України» —  всеукраїнський просвітницький проект. Його задум — показати Україну з боку непересічності та унікальності у природному та історико-культурному форматі. А головна мета —  формування привабливості країни як для зовнішнього, так і внутрішнього туризму.

Проект реалізований у форматі періодичного всеукраїнського змагання. За період існування проекту конкуренція між визначними місцями України визначалася у таких категоріях:

«7 історико-архітектурних чудес України»;

«7 природних чудес України»;

«7 чудес України: замки, фортеці, палаци»;

«7 історичних міст та містечок».

В межах проекту було відзнято понад 40 відеофільмів про найбільш знакові місця України. Всі вони є у вільному доступі на офіційному сайті проекту.

Чия розробка:

Проект був започаткований фондом Миколи Томенка «Рідна країна» у 2007 році.

Mapillary: побачити на власні очі, здійснивши віртуальну подорож

Ресурс Google Earth — загальновідомий, а про наявність його аналогу з додатковими функціями мало хто знає.

Mapillary — сервіс, на якому можна подивитися точкові панорамні фотографії з певного куточку світу і розглядати панораму лінійно. Функціонал сайту передбачає можливість додавати власні світлини з прив`язкою до місцевості.

Хоча ресурс є англомовним, але автоматична функція перекладу, передбачена Google, за бажанням відобразить зміст сайту більш зрозумілою мовою. Але цей сервіс доступний лише у броузері Chrome.

Чия розробка:

Ресурс розроблений швейцарською компанією Mapillary AB у 2014 році. Зараз на сайті міститься понад 22 млн світлин з різних куточків світу. На меті проекту — створення фотобанку, матеріали з якого будуть охоплювати всю земну кулю.

За матеріалами https://naurok.com.ua/post/internet-na-korist-onlayn-resursi-dlya-vivchennya-geografi?fbclid=IwAR10kOBJ2W-mQ4xBuxOI52w-VgvWDsHFZILF58BGfanlR5A97K3GDb-0PEY

В Україні більше немає Дніпропетровської області!!!!!!

7 лютого 2019 року Верховна Рада України на своєму пленарному засіданні внесла зміни до Конституції України, згідно з якими Дніпропетровську область перейменовано на Січеславську область з обласним центром в місті Дніпро (до 2016 року - Дніпропетровськ). 

Для довідки: Дніпропетровська область була утворена 27 лютого 1932 року. Знаходиться в центрі України, по обидві сторони Дніпра. Обласний центр - місто Дніпро (970 тисяч мешканців). Населення області становить 3 мільйони 219 тисяч осіб (станом на 1 січня 2019 року). Загальна площа - 31,9 тисяч км². Область поділяється на 22 райони та 13 міст обласного значення. Другим за величиною містом області є Кривий Ріг (664 тисячі мешканців). 

7 лютого 2019 року Дніпропетровську область офіційно перейменовано на Січеславську область.

За матеріалами https://espreso.tv/news/2019/02/07/rada_ukhvalyla_pereymenuvannya_dnipropetrovskoyi_oblasti,    
https://tsn.ua/ukrayina/rada-progolosuvala-za-pereymenuvannya-dnipropetrovskoyi-oblasti-1293441.html

Австралія була відкрита задовго до Кука???

    Австралійський журналіст Пітер Трікетт стверджує, що ще за 250 років до Джеймса Кука Австралію відкрив маловідомий португальський мореплавець Крістовао Мендонка. На підтвердження своїх слів Трікетт приводить карти початку XVI століття, які йому випадково вдалося купити в букініста в Канберрі. Карти, вважає Трікетт, містять точне і докладне зображення східного узбережжя Австралії, з позначеннями португальською мовою.
     Карти настільки точні, що по них без зусиль можна визначити точне місце розташування. На них легко впізнаються околиці і лінія узбережжя в районі Ботанічної затоки в Тасмановому морі, заявляє Трікетт. Журналіст вважає, що карти були складені французькими картографами за оригінальними картами Крістовао Мендонка, привезеним з подорожі, яку він здійснив у 1520 році. Трікетт опублікував знахідку у своїй книзі "Beyond Capricorn".
    Вважається, що Австралію першим відкрив Джеймс Кук, який обстежив її східне узбережжя в 1770 році й оголосив нову землю власністю англійської корони.

За матеріалами http://www.geograf.com.ua/interesting-facts/926-avstraliya-bula-vidkrita-zadovgo-do-kuka

6 лютого 1996 року — початок українських досліджень в Антарктиді.

    В цей день британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. 

У 1993 році Британія вирішила відмовитися від "Фарадея" та передати його іншій державі, у якої на той момент не було власних антарктичних станцій.

Цю ідею підхопили українські дипломати - тогочасний посол України у Британії Сергій Комісаренко та радник посольства з питань науки Роланд Франко (онук Івана Франка).

     Зрештою уряди підписали угоду і 6 лютого 1996 року відбулася передача станції. Так Україна стала антарктичною державою.

     Формально ж Київ викупив станцію "Фарадей" за символічний один фунт.

  Хоча фактично українська сторона все ж сплатила певну суму коштів, зокрема за радіообладнання, а також зобов'язалась поміняти паливний бак, що вимагало інвестицій.

    За угодою, українські вчені продовжили дослідження, які почали британці, та передають інформацію у міжнародні бази даних. Згодом українські науковці значно розширили спектр досліджень.

    На станцію претендували й інші держави, але, як пояснює харківський біолог Андрій Утєвський, Україна мала наукову базу для антарктичних досліджень, що й стало одним з чинників рішення Лондона на її користь.

    Вчений додає, що таким чином визнали і технічний внесок України - легендарні антарктичні всюдиходи "Харківчанка", які брали участь у багатьох радянських експедиціях (зокрема до Південного полюсу у 1959 році), вироблялися на харківському танковому заводі Малишева.

    Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, "Озонову діру", зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос ("космічну погоду").

На "Вернадському" також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.

Серед українських полярників є справжня антарктична династія родини Омельченків.

Антон Омельченко-старший брав участь у експедиції британця Роберта Скотта 1910-1913 років - відповідав у ній за коней. Багато років потому його племінник Віктор Омельченко був дизелістом вже на українській станції "Академік Вернадський" під час 11-ї антарктичної експедиції у 2006-2007 роках. А правнук - Антон Омельченко-молодший - став механіком-електриком у 20-й експедиції (2015-2016 роки).

    Наразі до експедицій, які зимують на станції, входять 12 людей. Зараз жінок серед них немає (хоча, наприклад, ще у другій експедиції було чотири жінки: кухар, дві метеорологині та вчена-геофізик).

    "Зимівники" мають витримати холод та тривалу антарктичну ніч. Вимоги до зимівників суворі: відмінне здоров'я, знання іноземної мови (англійської, іспанської чи іншої), неконфліктність, здатність жити в ізоляції від зовнішнього світу та, зрештою, професіоналізм. Так, кухар, наприклад, повинен готувати широкий асортимент страв - щоб не набридло за полярну ніч і при цьому вистачало всіх необхідних організму речовин. Полярники на станції повинні володіти не лише своїм безпосереднім фахом, а й вміти ремонтувати техніку та допомагати на кухні. Лікар, окрім основного фаху (зазвичай беруть хірургів, травматологів чи реаніматологів), повинен ще знатися на стоматології, психології та вміти робити рентген. А сисадмін - не лише розбиратися у комп'ютерах й програмному забезпеченні, а й знати основи морських і супутникових систем зв'язку, а також бути здатним провести базовий ремонт, щоб станція не лишилася інформаційно відрізаною від "великої землі".

     Під час перезмінки експедицій на "Академік Вернадський", крім "зимівників", приїжджають й інші дослідники, які проводять на станції кілька тижнів.

    Також під час антарктичного літа станцію відвідують туристи - поїздка коштує близько 15 тисяч доларів.

За матеріалами https://www.bbc.com/ukrainian/features-42958335

Води річки Тетерів оберігає кам’яний вартовий

     Тихо несе свої води до Дніпра його права притока Тетерів. Там, де поблизу Житомира річка перетинає давні кристалічні породи, над її стрімким правим берегом височить велика кам'яна брила, що нагадує голову древнього лицаря, який вдивляється у блакить річки. Скеля Голова Чацького не є спеціально зробленою скульптурною композицією. Це – пам’ятка природи, що утворилася в результаті вивітрювання гранітних порід. Вона існує значно більше років, навіть тисячоліть, аніж саме місто Житомир.

     Довкола Голови Чацького завжди існувало чимало легенд, пов’язаних з її іменем. Згідно з однією із них, хоробрий і могутній лицар на прізвище Чацький очолював богатирську дружину, яка в лиху годину обороняла від ворога рідну землю. За іншою версією, козак Чацький, якого переслідували польські вояки, не маючи шансів на порятунок, стрибнув разом із конем у Тетерів, Річка тоді була багатоводна, однак її рівень був значно нижчий. Козак загинув. Проте фактично назва скелі "Голова Чацького" прослідковується в історичних та топографічних джерелах Житомира у першій половині ХІХ ст., тобто набагато пізніше козацьких часів.
     Швидше за все назва скелі, так само як і колись однойменного провулка в Житомирі на початку ХХ століття, присвячена відомій людині – Тадеушу Чацькому. Це відомий польський просвітитель, організатор мережі навчальних закладів на Волині. Крім того Тадеуш Чацький – фундатор відомого Кременецького ліцею, на базі якого було сформовано два відомих українських навчальних заклади – університет Св. Володимира у Києві (нині національний університет Т.Г.Шевченка) та Волинську гімназію у Житомирі (на її базі створено Житомирський державний університет ім. Івана Франка).

За матеріалами http://www.geograf.com.ua/interesting-facts/336-vodi-richki-teteriv-oberigae-kamyanij-vartovij

Найпівденніша культова споруда у світі - українська

У 2011 році на українській антарктичній станції Академік Вернадський було зведено Капличку святого рівноапостольного князя Володимира. Освятив її архієпископ Львівський і Галицький Августин.

Церква Святої Трійці на російській станції "Беллінсгаузен" та Капличка святого Іоана Рильського на болгарській станції "Святий Климент Охридський" розташовані північніше.

За матеріалами http://www.geograf.com.ua/interesting-facts/840-najpivdennisha-kultova-sporuda-u-sviti-ukrajinska

Біосферний заповідник "Біловезька Пуща"

     Біловезький ліс знаходиться приблизно в 225 км. на схід від Варшави, до нього ведуть автомобільна і залізна дороги. Значна частина лісу, однак, практично недоступна через її віддаленості від доріг, густотe дерев і складності ландшафту.  

   Безкрайні ліси покривали колись велику частину рівнин і нагірй Східної Європи. Багатовіковий наступ людини, яка вирубувала ліси заради орних земель, нових поселень і різноманітних промислових цілей, призвело до різкого скорочення цих, колись величезних, лісових масивів. Біловезький ліс - лише мала частина первісного лісу, що покривала колись ці місця. У центрі збереженого лісу лежить Біловезький Національний парк площею 53,1 кв.км. Вся ця територія збереглася в недоторканності тільки завдяки тому, що протягом багатьох років тут знаходилися мисливські угіддя польських королів і російських царів. В даний час її національна та міжнародна значущість отримала загальне визнання, зараз парк знаходиться під охороною польської держави. Парк також оголошено біосферним заповідником та Об'єктом світового значення. 

   Ці стародавні ліси відрізняються досить різноманітною флорою: тут налічується щонайменше 26 видів дерев, серед яких найбільш поширені сосна, ялина, ясен, граб, вільха, дуб, береза, липа і осика; цікаво, що бук і тис, поширені по всій Європі , тут відсутні. У цьому лісі зростають такі види рослин, характерні для всіх регіонів Європи, як сиза лопарская верба і південна біла ялиця, що ростуть впереміш зі скельним дубом, уродженцем Західної Європи, і східною карликовою березою. Квіткових рослин, в цілому, більш ніж 700 видів, а мохів, печіночників і лишайників - просто незліченна кількість. 

   Вік лісу - щонайменше 5000 років, і деякі його частини ніколи не знали порубок і лісівництва. У лісі існують природні галявини навколо торф'яних боліт, драговин і лугів. Різноманітне середовище сприяє різноманіттю тваринного і рослинного життя. 

    Це одне з останніх у Європі притулків для великих ссавців, у тому числі бурого ведмедя, вовка, рисі, лося та кабана, а також для видри і бобра. У лісі зустрічаються надзвичайно рідкісні в наш час зубри. Перспектива виживання більшості з цих тварин пов'язане із заповідними місцями. 

   Важливий ліс і для великої кількості різноманітних птахів: зареєстровано більш ніж 160 видів птахів - від дятлів, мухоловок і кедровок до бекасів і вертких очеретянок,  які облюбували болота та торфовища. Чимало тут і хижих птахів, серед них кілька видів орлів, луговий лунь і дев'ять видів сов. 

   Міжнародне значення цього незайманого, пралісу безсумнівне, тому вживаються все нові кроки, щоб забезпечити охорону і йому, і різноманітному органічному світу. Прилегла територія в Білорусії площею 870 кв.км. була включена в природоохоронну програму, щоб зберегти для майбутнього те, що залишилося від оригінальної флори і фауни первісної Європи.

Дельта Дунаю - ключова для Європи екологічна ніша

     Дунай - друга по довжині, після Волги, європейська ріка, яка від свого витоку Шварцвальд в Німеччині долає близько 2761 км, протікаючи по території Австрії, Словаччини, Угорщини, колишньої Югославії та Болгарії, перш ніж досягає Румунії та України, де і закінчує свій довгий шлях. Басейн Дунаю займає 805300 кв.км., а дельта,  де річка, нарешті, впадає в Чорне море, охоплює 6000 кв.км. і включає мозаїку озер, очеретяних боліт, лугів і корінних дубових лісів. 

   Ця велика болотиста область розкинулася вздовж кордону між Румунією і Україною. Її значимість демонструє ряд привласнених їй за останні роки імен, що визначають її світової статус, саме значне з яких Об'єкт світового значення. 

   Дельта Дунаю найбільше знаменита своїми птахами: тут зареєстровано більше 280 видів пернатих. Приблизно 180 видів гніздиться в цьому регіоні, інші ж - з настільки віддалених місць, як Арктика, Китай, Сибір і Середземномор'я, - використовують дельту як місце зимівлі або відпочинку під час більш далеких перельотів. Цілий ряд зустрічаються тут птахів знаходиться на межі вимирання в усьому світі, так що дельта набуває для них додаткового значення як надійний притулок. Особливо залежить від дельти значна частина представників чотирьох видів птахів: малого баклана, чия колонія налічує близько 12000 пар; червоношийої казарки - часом всіх птахів цього виду можна зустріти тут на зимівлі; 150 пар (10% всього числа особин) дуже рідкісного кучерявого пелікана; а також частина рожевих пеліканів. 

    Століттями Дунай залишався важливим торговим шляхом, і більшу частину всього цього часу людина і природа співіснували у відносній гармонії. Однак у не настільки віддалені часи дельта Дунаю постраждала від комерції і отруєння сучасною цивілізацією. У водах дельти, а також у прибережних морських водах живуть різноманітні види риб, багато з яких є промисловими. Більше половини виловлюваної в Румунії прісноводної риби, включаючи коропа і осетра, водиться в дельті Дунаю. Інтенсифікація осушення земель для використання їх у сільському господарстві, що викликала, у свою чергу, посилення забруднення, призвела до скорочення багатьох місцевих видів. Після політичної революції 1989 року до влади прийшов більш екологічно мислячий уряд, який вживає заходів щодо виправлення завданої шкоди та охорони як і раніше ключової для Європи екологічної ніші. 

За матеріалами http://geografica.net.ua/publ/cikavinki/cikavi_ob39ekti_evropi/delta_richki_dunaj/22-1-0-326

Цікаві факти про Карпати

Найвище розташований населений пункт – село Випчина Чернівецької області розташований на висоті 1100 м над р.м.

Найбільш високогірне місто – Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд – найбільший перепад висоти між вулицями – 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда – біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.

Найглибше розташована лікарня – в селі Солотвин Закарпатської області понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. В 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який хворі опускаються за допомогою ліфта, становить приблизно дві години протягом 30 днів. Створити на поверхні землі такі умови, як у цій лікарні, неможливо: тут завжди стала температура (+23 градусів) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см кубічний), абсолютна тиша, повністю безалергічне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у найстерильнішій операційній.

Першою геологічною картою в Україні була геологічна карта Карпат, складена С. Сташицем в 1809 р.

Найвище розташована конструкція – в 1996 р. було встановлено 5-метрову стелу на г. Говерла, на якій розміщено державні символи – жовтоблакитний прапор і тризуб.

Найвисокогірніша споруда – на вершині Піп Іван височить кам’яна коробка, що була метеоролого-астрономічною обсерваторією. Урочисте відкриття відбулося влітку 1938 р. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об’єктива 33 см. Під час ІІ світової війни цей будинок, відомий як "Білий слон”, занепав і чекає на воскресіння.

Найвище розташований готель – готель "Беркут”, розташований на Яблуницькому перевалі на висоті 931 м над р.м. і збудований в 1968 р.

Найдовший тунель – залізничний на відрізку Скотарське – Бескид довжиною 1747 м, споруджений в 1887 р.

Найдовший віадук – залізничний міст на відтинку Воловець – Бескид, споруджений в середині 1880-х рр., має висоту 33 м і довжиною 270 м.

Найбільший кам’яний залізничний міст – міст у смт. Ворохта, збудований в 1895 р. При загальній довжині 130 м проліт становить 65 м. Це один з найбільших кам’яних мостів у світі.

Найвище розташована спортивна споруда – неподалік с. Ясиня на висоті 1450 м розташовано спортивно-тренувальну базу Драгобрат. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої – достаток снігу. Майже завжди тренувальний сезон тут починається в грудні, а закінчується в квітні. А ось в 1993 р. лижна підготовка продовжувалася рекордний термін – до 15 липня (!)

Найбільша з високогірних спортивних споруд – комфортабельна спортивно-тренувальна база "Тисовець”, що знаходиться неподалік м. Сколе на Львівщині і розташована на висоті 1000 м й розрахована на 450 чол.

Найвисокогірніший вокзал – станція "Бескид”, що збудована на висоті 790 м над р.м.

Найбільший духовий музичний інструмент – трембіта, яка становить собою конічну дерев’яну трубу без бокових отворів, сягає 4 м в довжині. Поширена здебільшого на Гуцульщині, Буковині, а на Бойківщині й досі використовується для подачі сигналів про важливу подію в селі. Діапазон трембіти – до 2,5 октав, чутність звуку – понад 10 км.

Музей лісу діє в закарпатському селі Усть-Чорна. Зібрані експонати розказують про важку, небезпечну і разом з тим найбільш масову в цьому краї гір та лісів професію. Тут, зокрема, зібрано цікаву колекцію транспортних засобів всіх часів для лісових робіт – від підвод до трактора ТДТ-40 та естакади для навантаження лісу. Серед експонатів – розсадники молодих ялин, явора, бука, цікаві своїми формами розколи дерев, знайдених після громовиць і буреломів.

Найбільше плоскогір’я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м над р.м. у вигляді плоскої вершини гори Палениця.

Найвисокогірніше озеро – Бребенескул, що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа – 4000 кв м, максимальна глибина – 2,8 м.

Найбільше гірське озеро – Синевир в Межигірському районі Закарпатської області (басейн Тереблі). Площа 7 га, глибина – до 24 м. В народі називають "синім оком”, "карпатською Ріцею”. Сильний землетрус, а можливо багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які і загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м над р.м.

Найвище гірське болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м. Це субальпійське улоговинне болото у льодовикових карах виникло внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750 м) і під г. Бребенескул (1700 м).

"Висяче болото”. Найбільш незвичайним серед боліт вважаються висячі, або схилові, які "туляться” на гірських схилах. Найбільше серед них – Глистове, розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м. Воно відрізняється досить багатою флорою – тут, наприклад, зустрічаються 17 видів осик. Це болото – пам’ятка природи державного значення з 1975 р.

Печера прозорих стін. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського району на Закарпатті недалеко від височини Погар розташована карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і створена двома перпендикулярними камерами завдовжки 5 і 20 м. Стіни їх вкриті молочно-білим прозорим кальцитом із зеленуватими натьоками, які нагадують за формою чудові казкові кам’яні квіти. Має наукове та естетичне значення.

"Перлинова печера”. У 2,5 км від Малої Угольки на водорозділі річок Малої та Великої Угольок знаходиться карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і є прикладом дії тріщинуватих вод на слаборозчинні карбонатні породи. Крім сталактитів на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини, звідки й назва.

"Зачарована долина”. У верхів’ях струмка Смерекового в Іршавському районі Закарпаття розкинулось напрочуд мальовниче міжгір’я – Зачарована долина, або Смереків Камінь. Численним скелям заввишки 20 м, що складені світло-сірими кальцитами і залягають серед гідротермально змінених вулканічних туфів, вивітрювання надало дивовижного вигляду. Цей державний заказник площею 150 га приваблює багатьох туристів.

"Долина нарцисів”, що біля м. Хуст на Закарпатті, є єдиним місцем в Україні, де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. На вигляд вони дуже нагадують садові, але квітки більші й досягають іноді 10 см у діаметрі. Живописна долина площею 80 га вкрита суцільним килимом квітів і оперезана пологими гірськими схилами, є пам’яткою природи.

"Протяте каміння” височить поблизу перевалу Німчич на кордоні Путивльського та Вижницького районів на Буковині. Складена вона з розбитих пластів ямненського пісковика, мальовничо насунутих один на одного і сягає 30 м. В ній створилася рідка форма вивітрювання – брама близько 2 м заввишки, яка й дала назву цій групі скель.

"Кам’яна брама”. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського району на Закарпатті, в долині Малої Угольки, є незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 і заввишки 3 м. Ця геологічна пам’ятка має не тільки пізнавальне, але наукове значення як оригінальна форма карсту.

"Скелі закоханих”. На околиці с. Костилівка Рахівського району Закарпаття на протилежних берегах Тиси височіють дві обривчасті скелі заввишки до 20 м з хрестами на височинах. Легенда оповідає, що хрести на скелях встановлені в пам’ять про трагічну загибель молодят Івана і Марічку, батьки яких заважали сватанню закоханих. У відчаї Марічка кинулася зі скелі й загинула. Приголомшений лихом Іван пішов слідом, кинувшись зі скелі протилежного берега Тиси.

Скелі з "ієрогліфами” можна побачити поблизу с. Середнього Водяного Рахівського району на Закарпатті. На східному схилі гори Бужора виходять відкладення міоценового віку, представлені шарами пісковиків, аргілітів та алевролітів. На поверхні пісковиків збереглися численні хвилеприбійні знаки, що свідчать про хвилювання стародавнього моря, а на вигляд нагадують ієрогліфи.

Найбільш вітряне місце в Карпатах – полонина Пожижевська. Вітер зі швидкістю понад 15 м/с (54 км/год) дує тут в середньому 120 разів щорічно.

Полонина Пожижевська є також і найвологішим місцем України – 1593 мм рт. ст. річних опадів.

Село Старуня знову дивує своїми природними несподіванками. Цього разу вона посідає почесне місце найбільш сейсмоактивної місцевості. Поблизу цього села на місці старого озокеритового промислу є невелика ділянка площею близько 1,5 км2, назва якої – Чудо-Старуня – нагадує про дивовижне поєднання різноманітних стратиграфічних, мінерально-петрографічних, гідрологічних та неотектонічних особливостей. Висока сейсмочутливість проявляється у появі тріщин, провалів, рості порогів й невеликих водопадів, грязевому вулканізмі (див. далі), активній динаміці газовиділення, а також у нерівномірному піднесенні – близько 1 м за сім років (!). Чудо-Старуня реагує на землетруси, що відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччині, Іраці, на Кавказі і навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний "барометр” – унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі, закономірностей формування корисних копалин, прогнозування землетрусів.

Поруч Чудо-Старуні є також і найбільший постійно діючий вулкан. На західному березі р. Луковиця, що поблизу цього села, геологічні породи утворюють складний тектонічний перегин, на вершині якого розташований вулкан з висотою конуса коло 3 м й довжиною глинистих потоків 10-60 м. З’явився він у 1977 р. внаслідок землетрусу в Румунії й нараховує нині 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її диференціали. Віддалені землетруси іноді приводять до появи тріщин в землі завширшки 0,5-3 см, які закриваються через 3-5 діб.

Рекорд швидкості росту серед рослин належить навіть не бамбуку, а представнику грибів – веселці смердючій, яка зустрічається в карпатських лісах. За 1 хв шапка піднімається на 5 мм – вона росте просто на очах і вдвічі швидше за бамбук.

Найплодовитішим грибом по кількості насіння є порхавка гігантська (дощовик), яка містить до 7e+12 спор (сім трильйонів).

Найдавніше дерево в карпатських лісах – ялина (смерека). Її походження пов’язане з крейдяним періодом мезозойської ери. І вже на світанку виникнення людства вона використовувалась як рослина-цілитель через свої фітонцидно-бактерицидні властивості. В Україні відомо два дикорослих види ялин – звичайна та гірська.

Найдовговічніше дерево в Україні – тис ягідний. Вік цього релікта може досягати 4 тис. років. У минулому він був поширений по всій лісовій зоні Європи, але повсюдно знищений через дуже цінну деревину –недарма його називають "королівським” або "негній-деревом”. Найбільший осередок тису – Княждвірський резерват в околицях Коломиї Івано-Франківської області площею 206 га. До рекордсменів-довгожителів належить також кедр європейський – до 3 тис. років.

Найвисокогірніше дерево – сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м над р.м. Вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см.

Рекордсменом за висотою можна вважати модрину європейську в Рахові. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 метри.

Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні – верба туполиста. Висота її становить 12-15 см, зустрічається на вологих вапнякових скелях в альпійському поясі Карпат, зокрема на г. Близниця.

За матеріалами ГЕОГРАФІКА

13 міфів про Землю, в які ми віримо ще зі школи

 Міф 1: Еверест – найвища гора на планеті.
Факт: Технічно, найвища гора – Мауна-Кеа на Гаваях. Її висота – 10203 м, але більша частина гори прихована під водою.
Міф 2: Китайська стіна – єдиний рукотворний об’єкт, який видно з космосу неозброєним поглядом.
Факт: Не видно. Для цього китайська стіна занадто вузька – всього 6 метрів завширшки.
Міф 3: Найбільша пустеля на Землі – Сахара.
Факт: Найбільша пустеля – Антарктика. Її площа – майже 870 тис. кв км, а опадів у деяких районах не було близько двох мільйонів років.
Міф 4: Знаменитий Біг-Бен у Лондоні – та сама вежа з годинником.
Факт: Біг-Бен – дзвін у вежі, який відбиває час. Називається Вежа Сен-Стівен.
Міф 5: Хмари невагомі.
Факт: Хмари складаються з крихітних водяних крапель, сумарна вага яких сягає 500 тонн.
Міф 6: Блискавка ніколи не б’є двічі в одне місце.
Факт: Б’є. Наприклад, у шпиль Емпайр-Стейт-Білдінг блискавка б’є в середньому 25 разів на рік.
Міф 7: Найвищий водоспад на Землі – Анхель у Венесуелі.
Факт: Найвищий водоспад знаходиться на дні Датської протоки, під водою, і ніяк не називається. Його висота – 3505 м. Так, в океанах бувають водоспади, річки і озера, але сфотографувати їх важко.
Міф 8: Вода проводить електрику.
Факт: Ток проводить не сама вода, а розчинені в ній мінерали. Дистильована вода не проводить електрики.
Міф 9: Алмаз неможливо зруйнувати.
Факт: «Легкий» удар молотка зробить з одного великого алмаза багато дрібних.
Міф 10: Усі дерева добувають воду за допомогою коренів.
Факт: В африканській пустелі Наміб росте Вельвічія дивовижна, листя якої живлять водою корінь.
Міф 11: Велика Британія – найдощовитіша країна в Європі.
Факт: У Лондоні щорічно випадає 500 мм опадів, у Римі – 760, у Мілані – 1000, а в Генуї – 1100. Але в Італії дощі йдуть в основному восени й узимку, а у Великій Британії – рівномірно протягом року.
Міф 12: Ніл – найдовша річка на Землі.
Факт: Амазонка довша за Ніл на 400 км, її довжина – 7100 км.
Міф 13: Найсолоніше озеро на Землі – Мертве море.
Факт: Найсолоніше озеро – Дон Жуан у Сухих долинах Антарктики. Вода в ньому настільки солона, що не замерзає незважаючи на температуру -50 градусів за Цельсієм.
Чи все так насправді – думаю не кожен зможе перевірити, тому все-одно доведеться довіряти чомусь – міфам, а чи фактам.